Накоїв дурниць? Не варто жалітись.
Ми грішні, і бути не може інакше.
Приходь вже нарешті до мене погрітись.
Тебе обійму і любитиму завжди.
Давай говорити про світле і добре,
Забудьмо усі наші зради й обмани.
Життя в самоті аж занадто коротке,
Що навіть не встигнеш замазати рани.
Богдана Лапченко. Вірші
Немає коментарів:
Дописати коментар