Київ:
– Так, хто що готує мамі на день народження? З мене торт, котлети і сухе варення, ну ви в курсі!
Одеса:
Закарпаття, Чернівці та Івано-Франківськ в один голос:
– В якому сенсі бриндзу?!
Київ:
– Так, спокійно, бриндзи ще ніколи забагато не було, он Рахів із Верховиною вже казан на бануш на вогонь поставили. Та й роботи у вас і так чимало, бачу, Закарпаття однією рукою сливовий леквар помішує, а іншою – гострий перець у пішті...
Скажіть краще, що там по грибочках?
Полісся:
– Може, цього разу грибочки з мене? Чорна юшка і чорний грибний борщ уже настоюються! Знаєте, яке то смачне з мациком і пальцем пханою ковбасою?
Київ:
– Так, у нас що, борщ тільки пісний сьогодні?
Запоріжжя:
– Спокійно, спокійно! У мене чого два казани? Один на капусняк із пшоном, один для борщу на ребрах...
Полтава:
– Ну і підбиваний смальцем само собою! О, Диканька каже, що борщ на клубніках теж є! Галушки? Та то само собою, пухкенькі вже в бульйончику плавають!
Черкаси:
– Ну взагалі борщ підбиваний смальцем я роблю, тільки на копченій груші!
Чернігів:
– А я без смальцю, зате на яблучках! І на порічках!
Волинь:
– А я саме борщ на вишнях роблю! Бо пампушки з чорницею вже готові!
Львів:
– Вушка до борщику вже ліплю!
Усі:
– Ну ти то, Львів, одним борщем не відбудешся!
Львів, дістаючи з-під столу кошик, у якому наливки, шоколад, пиво, шмат сирника з родзинками, дрогобицька ковбаса, баночка з квасом з житнього боршна на журек:
– Я колись до когось з пустими руками приходив? Мало не забув, тут Яворів пиріг з картоплею і гречкою передав. І бронежилети та коптери... Ой нє, то не сюди, то на Харків...
Тернопіль:
– До речі, до Яворівського пирога чудово смакуватиме лемківська мачанка з порваною курятиною!
Київ:
– І все-таки чогось не вистачає!
Поділля:
– Так ось же ще квашений виноград з-під Кам'янця, щуча ікра з Летичева, зіньківська ковбаса на зіньківському хлібі, вінницьке сало з вінницьким хроном.
Київ:
– Круто, але все ж чогось не вистачає... 
Херсон, відеозв'язком:
– Я знаю, помідорів, кавунів, динь... У мене все готово, і борщ з рибкою натягується... Але дебільний бухий сусід із пістолетом не дає з під'їзду вийти...
Усі:
– Братику, ми до тебе прориваємося!
Звідкись чути тихий голос:
– А мені можна додому? У мене масандрівське вино є... І чебуреки...
Миколаїв, змужнілим голосом:
– Вино ми й самі вміємо! З тебе феєрверки! Сам знаєш, де!
