Східноукраїнський медичний журнал (EUMJ)

 — це рецензований міжнародний золотий журнал із відкритим доступом для клініцистів і дослідників, які мають досвід у галузі загальної медицини та суміжних спеціальностей у галузі охорони здоров’я. Цей журнал покликаний забезпечити платформу для публікації доказових даних і передачі медичних знань та інноваційних ідей дослідникам, практикам і освітянам в Україні та інших країнах світу.

Журнал вітає подання про вплив медико-демографічних та соціально-економічних факторів в Україні на здоров'я та добробут населення в цілому. Редакція віддає перевагу науково-обґрунтованим статтям про пандемію COVID-19 та її наслідки, захворюваність і смертність українських біженців, а також поточний стан здоров’я у східних регіонах України. Особливу увагу приділено питанням медичної освіти в умовах кризи та бойових дій на сході України. EUMJ прагне публікувати звіти про дослідження, огляди, тематичні дослідження, практичні вказівки, листи та редакційні статті, які можуть додати нові знання та збагатити глобальну доказову базу.

Тематичні напрями журналу:

• Загальна та внутрішня медицина
• педіатрія
• Сімейна медицина
• Інфекційні захворювання
• Загальна хірургія
• Клінічна фармакологія
• Стоматологія

Видає журнал Сумський державний університет (40007, Україна, м. Суми, вул. М. Сумцова, 2)

ISSN:  2663-5909 (друкований)
ISSN : 2664-4231  (онлайн)

Абревіатура назви:  EUMJ
Префікс DOI:  10.21272
Публікується з 1994 р.

Періодичність : щоквартально (березень, червень, вересень, грудень)

Мови:  англійська, українська

ПЕРЕХОДЬТЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ:  

https://eumj.med.sumdu.edu.ua/index.php/journal/issue/archive

УКРАЇНІКА

 – національний довідково-інформаційний та документальний ресурс архівних, рукописних і друкованих джерел, створених в Україні або інших державах – про Україну, її історію, економіку, культуру, що ґрунтується на засадах обліку та акумуляції документальної спадщини українського народу. 

( Переходьте за посиланням: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?C21COM=F&I21DBN=NAV&P21DBN=UKRLIB )

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського ініціювала та розпочала створення інтегрованого ресурсу “ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА “УКРАЇНІКА” – зведеного бібліографічного та електронного ресурсу усієї документальної спадщини України з організацією доступу до науково-довідкових, бібліографічних і текстових ресурсів, репрезентації оригіналів документів у цифровому форматі з широкими можливостями представлення на сайтах бібліотек, архівів, наукових установ у глобальній світовій мережі.

Мета проекту – акумулювати у цифровому форматі твори усіма мовами, незалежно від місця видання, про український народ, територію України та про всі народи, які жили або живуть на цій території. Це дозволить надати користувачам електронної бібліотеки (ЕБ) знання про Україну, її народ, його історію, традиції та культуру, розбудовану політичну націю, сформовану нею державу; матеріали про природне, географічне середовище, демографічний, економічний, соціальний, освітній, науковий потенціал України, здобутки української нації, її місце у світовому цивілізаційному розвитку.

Основними завданнями ресурсу є:

·  надати широкій громадськості доступ до документів державно-національної ваги;

·  забезпечити користувачам єдину точку входу для пошуку різнорідних за видами і тематичною спрямованістю ресурсів Україніки;

·  збирати та архівувати мережеві електронні ресурси Україніки (насамперед електронні версії книг і періодичних видань);

·  забезпечити збереження рідкісних бібліотечних та архівних фондів Україніки в електронному форматі;

·  створити на базі ресурсів ЕБ персональні, тематичні та проблемно-орієнтовані електронні колекції;

·  популяризувати українську мову та культуру, поширювати українську літературу для україномовних зарубіжних користувачів;

·  створити можливості використання фондів ЕБ у наукових дослідженнях, в освітніх процесах, а також з метою популяризації іміджу України у світі.

Принциповим в організації ресурсів ЕБ є впровадження єдиної системи організації знань на основі наукового довідково-пошукового апарату. Основні поняття представленої галузі знань супроводжуються іконографічною та довідково-енциклопедичною інформацією, що надає змогу визначити для кожного ресурсу його тематичні, територіальні, часові й інтелектуальні атрибути. Все це створює для дослідників умови ефективного пошуку джерел наукової інформації.

Основними джерелами поповнення ЕБ є електронні ресурси НБУВ, вільнодоступні мережеві електронні ресурси, українознавчі сайти та веб-ресурси наукових установ і закладів культури, оцифровані видання із фондів НБУВ. Інтернет-ресурси включені в єдину пошукову систему ЕБ разом з іншими електронними документальними інформаційними джерелами.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про авторське право и суміжні права» від 23.12.1993 р. № 3792-ХІІ інформаційні ресурси електронної бібліотеки «Україніка» розміщуються для використання з навчальною та науковою некомерційною метою за умови обов’язкового зазначення авторства твору, без права подальшого повторного відтворення повних текстів документів.

Журнал «Медичні перспективи»

 видається з 1996 року, з 1999 року атестований ВАК України як фахове видання. Відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, журналу присвоєна категорія "А"(наказ МОН України  від  24.09.2020 № 1188).

Перелік спеціальностей
(наказ МОН України від  15.04.2021 № 420):
222 - медицина
221 - стоматологія
225 - медична психологія
226 - фармація, промислова фармація
227 - фізична терапія, ерготерапія
228 - педіатрія
229 - громадське здоров'я
ISSN (online) 2786-4804
ISSN 2307-0404

ПОСИЛАННЯ НА онлайн версію:  https://medpers.dmu.edu.ua/uk

Засновник: Дніпровський державний медичний університет

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України №473 від 16.03.2021р. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» змінив тип та перейменований на Дніпровський державний медичний університет.

Реєстраційне свідоцтво серія КВ №1721 від 24.10.1995 р.

Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавців 
серія ДК №7350 від 07.06.2021 р.

Видається згідно рішень редакційної колегії, редакційної ради та Вченої ради Дніпровського державного медичного університету.

Журнал «Медичні перспективи» практикує політику відкритого доступу до опублікованого матеріалу. Повні тексти статей викладені на нашому сайті з 2005 року (в форматі PDF).

Видається журнал з періодичністю чотири рази на рік. 

Мови публікацій: українська, англійська

Видавництво «НОВА КНИГА» пропонує доступ до електронних навчальних видань на платформі Vilibri.

 Щоб скористатися ресурсом перейдіть за посиланням https://vilibri.com.ua/

Тарас Шевченко. Поема «Гамалія».@CinCAFU

Вітаю З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, УКРАЇНО!

 Київ:

– Так, хто що готує мамі на день народження? З мене торт, котлети і сухе варення, ну ви в курсі!

Одеса:

- Вино біленьке вже в холодильнику! Червоненьке? Ну шо ви як діти, червоненьке відкупорене вже! Бички, креветки, рапани само собою! Биточки з тюлечки! Бессарабія, ти бриндзу не забула?

Закарпаття, Чернівці та Івано-Франківськ в один голос:

– В якому сенсі бриндзу?!

Київ:

– Так, спокійно, бриндзи ще ніколи забагато не було, он Рахів із Верховиною вже казан на бануш на вогонь поставили. Та й роботи у вас і так чимало, бачу, Закарпаття однією рукою сливовий леквар помішує, а іншою – гострий перець у пішті...

Скажіть краще, що там по грибочках?

Полісся:

– Може, цього разу грибочки з мене? Чорна юшка і чорний грибний борщ уже настоюються! Знаєте, яке то смачне з мациком і пальцем пханою ковбасою?

Київ:

– Так, у нас що, борщ тільки пісний сьогодні?

Запоріжжя:

– Спокійно, спокійно! У мене чого два казани? Один на капусняк із пшоном, один для борщу на ребрах...

Полтава:

– Ну і підбиваний смальцем само собою! О, Диканька каже, що борщ на клубніках теж є! Галушки? Та то само собою, пухкенькі вже в бульйончику плавають!

Черкаси:

– Ну взагалі борщ підбиваний смальцем я роблю, тільки на копченій груші!

Чернігів:

– А я без смальцю, зате на яблучках! І на порічках!

Волинь:

– А я саме борщ на вишнях роблю! Бо пампушки з чорницею вже готові!

Львів:

– Вушка до борщику вже ліплю!

Усі:

– Ну ти то, Львів, одним борщем не відбудешся!

Львів, дістаючи з-під столу кошик, у якому наливки, шоколад, пиво, шмат сирника з родзинками, дрогобицька ковбаса, баночка з квасом з житнього боршна на журек:

– Я колись до когось з пустими руками приходив? Мало не забув, тут Яворів пиріг з картоплею і гречкою передав. І бронежилети та коптери... Ой нє, то не сюди, то на Харків...

Тернопіль:

– До речі, до Яворівського пирога чудово смакуватиме лемківська мачанка з порваною курятиною!

Київ:

– І все-таки чогось не вистачає!

Поділля:

– Так ось же ще квашений виноград з-під Кам'янця, щуча ікра з Летичева, зіньківська ковбаса на зіньківському хлібі, вінницьке сало з вінницьким хроном.

Київ:

– Круто, але все ж чогось не вистачає...

Херсон, відеозв'язком:

– Я знаю, помідорів, кавунів, динь... У мене все готово, і борщ з рибкою натягується... Але дебільний бухий сусід із пістолетом не дає з під'їзду вийти...

Усі:

– Братику, ми до тебе прориваємося!

Звідкись чути тихий голос:

– А мені можна додому? У мене масандрівське вино є... І чебуреки...

Миколаїв, змужнілим голосом:

– Вино ми й самі вміємо! З тебе феєрверки! Сам знаєш, де!

Любіть Україну!

2 липня 1951-го, радянська газета "Правда" засудила вірш Володимира Сосюри "Любіть Україну!". Письменника назвали "буржуазним націоналістом" та "продажним бандерівцем", а вірш деякий час ніде не друкували.

На вірш Сосюри звернули увагу після того, як він вперше з'явився у журналі "Звезда". Переклад з власної ініціативи зробив російський поет Олександр Прокоф'єв, якого одразу ж засудили за те, що не порадився з редколегією. Проте найбільше постраждав сам автор. На нього спрямувався шквал критики від радянських письменників та дописувачів періодичних видань.

У статті "Правди", яка мала назву "Проти ідеологічних перекручень у літературі", його характеризували так:

"Оспівує якусь одвічну Україну. Поза часом, поза епохою, без сталінських п'ятирічок, без колгоспного ладу. В основі своїй є ідейно порочним твором, під яким могли підписатися Петлюра, Бандера".

"Стаття "Правды" змушує глибше придивитись до творчості Володимира Сосюри. Прояви націоналістичної ідеології, національної обмеженості не є випадковими і поодинокими у його творчості. Не зрозумів ролі ленінсько-сталінської дружби народів і виступав із низкою занепадницьких, безідейних віршів, а то й прямо ворожих, як вірш "Любіть Україну!" — писав український радянський поет Андрій Малишко.

Заборону на публікацію вір­ша "Любіть Україну" зняли 1958-го.

Вірш "Любіть Україну" (1944 рік)

(перша редакція вірша)

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу, і в радості мить,

любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов'їну.

Без неї — ніщо ми, як порох і дим,

Розвіяний в полі вітрами…

Любіть Україну всім серцем своїм

і всіма своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна

як очі її ніжно-карі…

Вона — у зірках, і у вербах вона,

і в кожному серця ударі,

у квітці, й пташині, в кривеньких тинах,

у пісні у кожній, у думі,

в дитячій усмішці, в дівочих очах

і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора,

живе у стежках, у дібровах,

у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,

і в хмарах отих пурпурових,

в огні канонад, що на захід женуть

чужинців в зелених мундирах,

в багнетах, що в тьмі пробивали нам путь

до весен, і світлих, і щирих…

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

і сльози, і все, до загину…

Не можна любити народів других,

коли ти не любиш Вкраїну!

Дівчино! Як небо її голубе,

люби її кожну хвилину…

Коханий любить не захоче тебе,

коли ти не любиш Вкраїну!

Любіть у труді, у коханні, в бою,

в цей час, як гудуть батареї…

Всім серцем любіть Україну свою, —

і вічні ми будемо з нею!